Ми вже писали раніше про реформу спортивної галузі, що поступово назріває в Україні, про перехід від радянської системи до демократичної клубної та про те, що майбутнє фігурного катання в Україні — в руках нового покоління. Покоління, в якого ініціативи йдуть знизу догори, від самих людей. Де не влада створює спортивні школи та вказує, кому, чим, коли й де займатись, а люди самі, з любові до своїх видів спорту, організовують клуби та шукають можливості їх розвитку.
Одним з найбільш захопливих прикладів таких ініціатив в Україні є "Льодовий клуб" у Вінниці, про який ми хотіли розказати давно, оскільки він цікавий і унікальний для України одразу з кількох причин.
Історія "Льодового клубу"
Але спершу трошки історії. "Льодовий клуб" був відкритий 19 квітня 2008 року в Центральному міському парку (колишній парк Горького) Вінниці — чудовій локації в центрі міста. Інвестором виступила компанія "Галактика Відпочинку", і будівництвом займалася компанія WM-Ukraine, яка свого часу побудувала більшість ковзанок в Україні. Ковзанка обійшлася в більш ніж 12 мільйонів — що відносно висока ціна для України, хоча й менше середньої для Європи.
Що цікаво, незважаючи на обмежену площу й не найкращі умови для ковзанки, керівники проєкту від самого початку дали зрозуміти, що це не просто комерційний проєкт для заробітку на масових катаннях, а й майданчик для розвитку зимових видів спорту. Саме тому лід має майже стандартний розмір — 28х56 метрів (що трохи менше за стандарт 30х60, але дуже близький і дозволяє проводити всеукраїнські змагання і міжнародні збори), хокейні борти, роздягальні й медпункт. І, що зовсім незвично для українських ковзанок — особливо типу "ковзанка-тент", — наявність трибун для глядачів. "Льодовий клуб" може вмістити 382 глядача, що фактично стільки ж, скільки вміщають ковзанки, побудовані державою в рамках програми розвитку хокею та на яких проходять чемпіонати України з фігурного катання й хокею. Крім того, на ковзанці розташоване справді затишне й зручне кафе, яке дозволяє відпочити після тренувань або батькам спостерігати за тренуваннями дітей, сидячі в теплому комфорті й смакуючи каву чи гарячий чай. (У кафешек з видом на льодову арену є свій шарм — ті, хто мав цей досвід, розуміють, про що мова).
Тож важливо розуміти, що ця ковзанка з самого початку будувалася з прицілом на розвиток суспільства, на розвиток зимових видів спорту та з трохи більш соціально корисних міркувань, ніж лише прибуток. Що приводить нас до іншої цікавинки "Льодового клубу".
Довговічність ковзанок в Україні
Ми ще збираємо точну статистику про ковзанки в Україні, але з тих даних, що ми маємо, попередньо картинка така, що приватні ковзанки такого типу живуть в Україні в середньому 4 роки (максимум був у херсонської "Аляски", яка проіснувала 8 років — з 2010 до 2018 року).
"Льодовий клуб" станом на 2020-й — у якому його існування стало під загрозою — існує вже цілих 12 років, і цим уже сильно виділяється на фоні інших.
Але далі більше. Він не просто існує 12 років, а й увесь цей час є прибутковим, незважаючи на (або якраз завдяки) орієнтованості на розвиток громади та спорту, а не лише максимізації прибутку.
Соціальні ініціативи
У "Льодовому клубі" не тільки були створені секції фігурного катання та хокею (ковзанка стала домашньою для хокейної дитячої школи "Патріот"), а й впроваджувались абсолютно унікальні для України соціальні проєкти.
Наприклад, разом з благодійним фондом "Щира турбота" була проведена соціальна акція "Відкривай серце для добра", в якій діти учасників бойових дій і загиблих героїв з Вінничини та діти з малозабеспечених сімей могли безкоштовно кататись на льоду. До акції долучилися місцеві підприємці та партнери, ініціювавши цей рух для усвідомлення колективної відповідальності й руйнування стереотипу "моя хата скраю".
Але абсолютно безспрецендентним можна назвати інший соціальний проєкт "Льодового клубу" — "Сонячні ковзани". Це ініціатива для дітей з синдромом Дауна, що мала на меті навчити їх кататися на ковзанах та допомогти з подальшою соціалізацією й активним розвитком. Проєкт був створений спільно з громадьскою організацією "Вінниця Даун Синдром", що налічує 40 "сонячних" діток.
Нічого подібного, наскільки нам відомо, у світі фігурного катання України ще не було.
Вінниця тут, завдяки "Льодовому клубу", не лише демонструє, на що здатні українці, коли поєднують зусилля й допомагають одне одному, а й стає прикладом того, як в Україні відбуваються абсолютно європейські процеси, коли людям дають свободу.
І це важко переоцінити. В статті "Що таке клубна система?" ми говорили про те, що в демократичних суспільствах люди мають свободу створювати клуби, організовувати соціальні ініціативи, надавати безкоштовні спортивні послуги різним верствам населення, а влада лише має це підтримувати, якщо зацікавлена в розвитку спорту.
Поки багато людей ще є носіями радянської моделі спорту — в якій всім керує й вказує держава, а люди лише слухняно виконують накази, — Вінниця демонструє, що ні, ми вже можемо розвивати спорт та допомагати одне одному. Роль держави та місцевої влади тут проста — не заважати та допомагати.
Резюмуючи, "Льодовий клуб" — це не просто приміщення з льодом, а справжній осередок соціальних ініціатив, у якому відбуваються процеси, звичні європейському жителю, але ще досить унікальні для України.
Фігурне катання у Вінниці
На початку створення секції фігурного катання тренерів готував та проводив майстер-класи чемпіон Європи Дмитро Дмитренко. У Вінниці працювали такі тренерки з фігурного катання, як Валентина Минзат (тренерка Ганни Іванченко, срібної призерки чемпіонату України), Ірина Сачко та Олена Борщевська.
Наразі в секції близько 50 дітей, що займаються фігурним катанням. Тут важливо розуміти, що в Україні зараз існує шалена нестача ковзанок — попит на послуги фігурного катання на порядок перевищує пропозицію. Десятки кваліфікованих тренерів шукають, де себе реалізувати, і вінницький "Льодовий клуб" насправді має величезний потенціал у розвитку в фігурному катанні. Тут є й чудова ковзанка майже стандартних розмірів, обладнана усім необхідним для тренувань. Є й чудова локація — в центрі міста, і саме місто надзвичайно розвинуте й привабливе, до якого молоді тренери воліли б переїхати, якби мали змогу працювати в клубі. (Це в контрасті, наприклад, з Богуславом, у якому є чудова крита ковзанка, але саме місто трохи маленьке й сумне).
Також варто зазначити, що, хоча у Вінниці є ще одна чинна ковзанка стандартного розміру — у торговельно-розважальному центрі "Мегамолл", — вона існує виключно на комерційних засадах та не має на меті втілювати спортивні й соціальні ініціативи. Повторюся, "Льодовий клуб" — це набагато більше, ніж об’єкт інфраструктури з холодильником та прокатом ковзанів.
Більш того, одна ковзанка на півмільйонне місто — це, за світовими нормами, скажімо м’яко, дуже погано. У Канаді, наприклад, працює 1 ковзанка на 5000 людей, у Фінляндії — 1 на 18000, у Чехії — 1 на 50000.
Майбутнє "Льодового клубу"
2020 рік виявився для "Льодового клубу" особливо важким. На початку року стало питання про продаж ковзанки, оскільки власник переїжджає в інше місто. Міська рада, яка, судячи з публічної інформації, має певну частку в цьому бізнесі, відмовилася купувати ковзанку через брак коштів у бюджеті спорткомітету. З публічної інформацїї складно зрозуміти, що відбувається насправді, але все має такий вигляд, що поки що єдині шляхи зберегти "Льодовий клуб" — це або перевести його на баланс міста, або знайти інвестора.
Хочеться сподіватися, що вихід таки знайдеться, тому що важливість таких осередків розбудови громад, спорту та соціальних ініціатив більша, ніж питання спорткомітету. В таких місцях, як "Льодовий клуб", можуть зародитися чемпіони з хокею чи фігурного катання, які принесуть Вінниці нову славу в майбутньому. Такі місця можуть закохати в спорт сотні дітей, що посприяє новим хвилям інвестицій у спортивну інфраструктуру, або банально зробити тисячі людей активнішими й здоровішими, що, за сучасними оцінками, зменшує ризик багатьох хвороб — кожен долар, вкладений в масовий спорт, економить три долари на лікування в майбутньому.
Вінниця не просто має величезний потенціал, щоб у майбутньому посісти видиме місце в українському фігурному катанні, а й є піонером у зародженні клубної системи, спортивно-громадьского руху та соціальних ініціатив. Було б дуже прикро втрачати такий надихаючий приклад.
Сторінка "Льодового клубу" на нашому сайті: https://skateukraine.org/icerinks/vinnytsia/ledoviy.club/
Фейсбук "Льодового клубу": https://www.facebook.com/ledoviy.club
Інстаграм: https://www.instagram.com/ledoviy_club/
